Тканина виготовляється шляхом переробки волокон у пряжу, яка потім тчеться або в’яжеться в плоский матеріал. Товщина, кручення та розташування ниток безпосередньо впливають на товщину, відчуття та м’якість тканини. Різні комбінації натуральних і синтетичних волокон також змінюють фізичні властивості тканини, такі як еластичність, повітропроникність і стійкість до стирання.
До складу тканини входить її ткацький або в'язальний малюнок. Ткані тканини використовують переплетені нитки основи та качка для створення полотняного, саржевого або атласного переплетення; різні способи плетіння впливають на щільність, міцність і драпірування тканини. З іншого боку, трикотажні тканини використовують в’язання по основі або качку для створення сітчастої структури, що надає тканині кращої еластичності та м’якості. Ці структури визначають комфорт і довговічність тканини під час носіння та використання.
Структура тканини також включає процеси обробки та компаундування. За допомогою фарбування, друку, покриття, водонепроникності, захисту від зморшок-або процесів пом’якшення тканини не лише досягають декоративних ефектів, але й покращують функціональність, як-от захист від УФ-променів, антистатичні властивості або відведення вологи.